Різдвяна струцля

0 0

Поділіться у соціальній мережі:

Or you can just copy and share this url

Інгредієнти

для опари:
250 г сметана жирність 20%
25 г дріжджі пресовані
10 г цукор
50 г борошно пшеничне вищого ґатунку
для тіста:
підготована опара
3 яєчні жовтки
120 г масло вершкове топлене
90 г цукор
щіпка сіль
щіпка ванільний порошок
20 г ром
400 г борошно пшеничне вищого ґатунку
140 г марципану
50 г консервовані апельсинові цукати
50 г додатково: родзинки
за бажанням з 1 лимона цедра додатково:
додатково:
1 яйце для помазки тіста
1 ст.л. цукрова пудра
форма для випічки 35х30 см
пергамент для випічки
олія для помазки пергаменту

Додати в закладки

Вам потрібно Увійти або Зареєструватись, щоб додати до закладок цей матеріал.

Здобна різдвяна струцля з оригінальним сметанно-сирним смаком.

Кухня:

Інгредієнти

  • для опари:

  • для тіста:

  • додатково:

Опис:

Поділитися

Різдвяна струцля. “Струцлю не споживають у час Святої вечері, її розділяють наступного дня після урочистої відправи у церкві.” Сучасне виконання старовинної обрядової випічки. Традиційні страви до різдвяного столу. Обрядові  Різдвяні страви. Історія страви. 

З КНИГИ Вербенець Ольги та Віри Манько “Обряди і страви Святого Вечора”:

ІСТОРІЯ СТРАВИ:
Хліб завжди відігравав у житті українського народу особливу роль. І як же могло бути инакше? Усі події, що передували появі величної хлібини на столі, були наповнені важкою працею, очікуванням та сподіваннями. Хліб був святим, божим. Його шанували та величали, оспівували, ним благословляли на добру долю, ним ділилися з усією челяддю і худібкою у Святий вечір.
Не на усій території України випікали спеціяльний ритуальний хліб, точніше, не повсюди збереглось його ритуальне призначення. Найяскравіше ритуальні риси свят-вечірнього випеченого хліба виявляються на Галичині, Поділлі та в Карпатах, де найповніше збереглася давня традиція. Хліб на Свят-вечір мав різні назви: корочун, крачун, струцель, полазник, щедрак, василє (котрий зберігався до Нового року), а ще просто — хліб. Колись у ньому запікали різні предмети, що мали приносити успіх та добре здоров’я або оберігати від лихого: часник, збіжжя чи дрібні монети. Ці звичаї були поширені у багатьох народів, зокрема у Греція Болгарії, Італії. Згодом усі магічні дії втратили своє значення, хоча й дотепер у багатьох селах Західної України збереглася традиція випікання особливого хліба. Маємо зберегти цю гарну традицію свят-вечірнього щедрака або корочуна, адже ніщо так не підкреслює святкової атмосфери, урочистого настрою, як незрівнянний аромат свіжоспеченого хліба. Нехай округла пишна паляниця на білому обрусі під образами — символ свята від найдавніших давен — і в наш час буде присутньою на святковому столі, як символ неперервности нашої традиції й внутрішньої сили.
У селах Бойківщини та Лемківщини, окрім корочуна, до Різдва випікали (а подекуди купували) спеціяльні плетінки — струцлі (штруцлі, кукєлки). Подібні хліби із сплетених пасем тіста присутні у різдвяних святкуваннях багатьох сусідніх народів: чехів, словаків, поляків, німців. За переказами, струцлі символізують новонародженого Ісуса, сповитого в пелени. Справді, надзвичайно гарно виглядають ці хлібини, прибрані в’язанкою сіна, на простеленому і вишитому рушнику. Щось дуже тепле й ніжне є у цій загадковій подібності до сповитої маленької дитинки. Цілий Святий вечір плетена струцля на сіні пригадує усім присутнім про саму суть свята, про Того, Хто став для нас Хлібом життя, її не споживають у час Святої вечері, струцлю розділяють наступного дня після урочистої відправи у церкві.
Тому не можна оминути у нашій розповіді це напрочуд оздобне різдвяне печиво, бо для багатьох родин, котрі походять з тих українських земель, струцля (штруцля, кукєлка) віддавна стала атрибутом різдвяних празників.
Треба визнати, що випікання струцлі потребує певної вправности, але й менш досвідчені господині можуть з успіхом впоратися з цим завданням, якщо старанно дотримуватимуться рецептури та усіх порад. Бо уся складність полягає перш за все у виплітанні кіс та джгутів. Щоб виплести косу з пасем тіста треба, по-перше, щоб тісто було туге, але еластичне. Цього можна досягти, коли добре, не поспішаючи, вимісити його. Якщо ви бодай раз бралися за дріжджове тісто, скажімо, на булочки, то добре знаєте, що я маю на увазі. По-друге дріжджове здобне тісто має обов’язково добре вирости, а потім потребує вдосталь часу, щоб вистоятися. Не вистояне тісто розтечеться на блясі. Заплітати косу із валків тіста можна починати і з якогось краю, як звичайно косу, і з середини, що видається мені легшим до виконання. Це чинять ось так: шматок тіста ділимо на З частини, руками викачуємо з них 3 валки. Два валки викладаємо на бляшку навхрест, третій викладаємо посередині вертикально. Виходить, наче літера Ж. Тепер, починаючи від середини, виплітаємо верхню, а потім нижню частину коси. Таким чином можна на стільниці виплести меншу косу. Меншу косу викласти на більшу. З двох останніх валків тіста скрутити джгут, котрий викласти на меншу косу. Таким чином виходить доволі хитка споруда, кожна частина котрої може зсунутися під час випікання. Щоб цього не сталося, потрібно скріпити усю конструкцію за допомогою тоненьких вербових прутиків. Цей спосіб — старий, як світ. Колись давно господині використовували з цією метою вистругані вербові гілочки, котрі були освячені у Квітну неділю (неділя перед Великоднем) і до Різдва встигали добре висохнути.
Джерело: Вербенець Ольга, Манько Віра. Обряди і страви Святого вечора: вид. 2-ге, випр. і доп. – Львів: Свічадо, 2008. – 200 с.

СУЧАСНИЙ ПОКРОКОВИЙ ФОТО РЕЦЕПТ:

Приготувати опару

  1. Вимішати: 250 г сметани 20%, 25 г дріжджів, 10 г цукру, 50 г борошна.

2. Опару відставити в тепле місце для бродіння на 30 хвилин.

3.  До опари додати: 3 жовтки, масло вершкове топлене 120 г, цукор 90 г, по щіпці ванілі та солі,  ром 20 г. Масу вимішати.

4. Масу вимішати з половиною 200 г борошна.

5. До замісу додати другу половину борошна 200 г та замісити тісто.

6. Поставити бродити на 1 годину 30 хвилин.

7. Через 1.5 години перемісити тісто і поставити бродити на 1 годину.

8. Підготувати помаранчеві цукати: відцідити з сиропу 50 г  цукатів, як приготувати цукати в рецепті “Помаранчеві цукати”.

9. Вимішати тісто з 50 г цукатів, 50 г родзинок та цедрою з 1 лимона.

10. Приготувати марципанову масу за рецептом  “Марципан. Мигдальне борошно.”

Для марципанової маси на 140 г: лимонний сік: 10 г; цукор: 30 г; білий мед: 10 г; горіхи мигдалю: 100 г. Готовий марципан порізати.

11. Тісто вимішати з марципановою масою та поставити бродити на 40-30 хвилин.

12. Робочу поверхню та руки змастити олією. Тісто розділити на три рівні частини.

13. Форму вистелити пергаментом та змастити олією. Тісто викласти на пергамент та надати подовгастого вигляду.

14. Три валки тіста заплести в косу.

15. Струцлю змастити яйцем та поставити бродити на 20-30 хвилин.

16. Перед випічкою струцлю ще раз змастити яйцем.

17. Газову духовку розігріти до 220°C градусів. Випікати 40-45 хвилин при 180°C градусах.

18. Випечену струцлю скропити водою, накрити рушником та залишити до повного вистигання.

19. Охолоджену струцлю притрусити цукровою пудрою.

Смачного:)

Анна

Відгуки про рецепти

Ще немає відгуків на цей рецепт, скористайтеся формою нижче, щоб написати свій відгук
Попередній
Різдвяне панеттоне
Наступний
Салат з селери
Попередній
Різдвяне панеттоне
Наступний
Салат з селери

Додати свої коментарі