• Home
  • Капуста з горохом до Святої Вечері

Капуста з горохом до Святої Вечері

0 0

Поділіться у соціальній мережі:

Or you can just copy and share this url

Інгредієнти

для капусти з горохом:
350 г видушеної від соку капуста квашена
300 г горох сухий
100 г пшоняна крупа
60 г олія соняшникова
200 г цибуля ріпчаста
130 г тертого яблука
1 ч.л. кмин
0.5 ч.л. перець чорний
2 лаврове листя
1 ст.л. сіль
1 ч.л. цукор
3 л вода
до кожної порції олія лляна

Додати в закладки

Вам потрібно Увійти або Зареєструватись, щоб додати до закладок цей матеріал.

Традиційні страви на Святий Вечір - старовинні рецепти галицької кухні

Кухня:

Інгредієнти

  • для капусти з горохом:

Опис:

Поділитися

Капуста з горохом до Святої Вечері. Старовинні рецепти галицької кухні. Обрядові страви Святого Вечора. Історія страви. Пісні страви.

ІСТОРІЯ СТРАВИ
З книги В. Манько та О. Вербенець “Обряди і страви Святого Вечора”:
Традиційна капуста з горохом належить до тих страв, які помалу відходять в історію. А ще ж, здається, зовсім недавно наші діди та батьки не уявляли собі життя без цієї ситної та невибагливої страви. Для ЇЇ приготування навіть існував спеціальний пристрій, котрий називався «верцюх». Це була доволі довга палиця, зроблена зі стовбурця молодого дерева, на одному кінці якої залишались частинки гілок. Така собі старовинна версія міксера. Верткий «верцюх» аж миготів у вправних руках, розколочуючи розварений горох.
Любов до усього квасного спричинилася до того, що капусту з горохом варили на кожне весілля, хрестини чи інше свято осінньо-зимового періоду. Тому подекуди ця страва ще називалась весільною капустою. Залежно від омасти чи окраси, якими поливали капусту, вона могла бути пісною чи скоромною. Найважливіша Вечеря цілого року також не могла обійтися без цієї поживної страви, яка своєю консистенцією нагадувала щось і середнє поміж юшкою та кашею.
До складу «весільної капусти» входили три основні культури харчування давніх хліборобських племен. Це просо і похідна від нього крупа — пшоно, горох та квашена, або як її називали, січена капуста.
Квашену капусту, легко відтиснену від надміру соку, ставили помалу розварюватися. Капусти брали більшу кількість, бо пізніше якусь її частину використовували ще й до вареників.
Варили капусту довго, десь годину чи більше, бо квашена капуста мала бути м’якою.
Отож, з горщика виймали вже зм’яклу капусту, котра була призначена до вареників, а до решти додавали пшоно, яке перед тим добре промивали у кількох водах. Востаннє пшоно запарювали окропом. Це робили для того, щоб зламати тверду оболонку просяної крупи, а отже, потому краще її розварити. Капусту з пшоном розварювали, розварювали і розварювали. А що довше їх уварювали, то краще: м’яка капуста і просяні зернятка наче танули в устах. Що ж, поспішати не було куди: вечеряли у цей день аж після першої зірки, а у варистій печі страви упрівали знаменито. До слова сказати, що упрівання страв у цій особливій печі неможливо відтворити за жодних інших умов, тому тим, хто хоче пізнати справжній смак давньої української кухні, треба спершу набути варисту піч. Ну а нам доведеться готувати «весільну» капусту на звичайному газовому пальнику, який добре було б прикрити розсікачем полум’я або простою металевою пластиною.
Горох варився окремо. Перед тим, як варити, його розмочували у холодній воді від кількох до кільканадцяти годин. Після розмочування сухий горох на помірному вогні швидко перетворювався на густу масу. Відставивши з вогню, його трохи охолоджували, а потому ще теплою ретельно розколочували вже згаданим «верцюхом» до однорідної консистенції, як колись казали, «на папку», а ми називаємо «пюре». Оскільки сухий горох навіть лущений має де-не-де тверду шкірочку, котра важко перетравлюється і може навіть спричинити подразнення шлунково-кишкового тракту, горохову масу варто перетерти через густий друшляк чи сито. Перетерте горохове пюре поступово додати до м’якої капусти, посолити до смаку та поперчити. Коли усе добре з’єдналося, горщик чи баняк з капустою ще якийсь час потримати коло вогню, час від часу помішуючи його вміст. Окремо до капусти з горохом підсмажити на олії цибулю, порізану півкружальцями. Наливаючи капусту до мисок, зверху щедро полити смаженою цибулькою.
Ця старовинна страва, сповита апетитним ароматом пряженої’ цибулі, колись вважалась неабиякою лагоминою, і в наш час справді заслуговує на те, щоб бодай раз у році з’явитись на нашому столі.

Джерело: Вербенець Ольга, Манько Віра. Обряди і страви Святого Вечора: вид. 2-ге, випр. і доп. – Львів: Свічадо, 2008. – 200 с.

ПОКРОКОВИЙ ФОТО РЕЦЕПТ:

  1. 350 г кислої капусти відтиснутої з кислої юшки, промити водою. Залити чистою водою та варити до готовності.

2. Варену капусту відцідити з навару, дрібно порізати.

3. 300 г сухого гороху залити 1 л води, зварити.

4. Варений горох розколотити до пюреподібного стану.

5. 100 г пшоняної крупи зварити в 1 л води.

6. 200 г цибулі смажити на 60 г олії.

7. До гороху додати різану капусту.

8. До капустяно-горохової маси додати 130 г тертого яблука.

9. До маси додати варену пшоняну кашу, смажену цибулю, 1 ч.л. кмину, 0.5 ч.л. чорного перцю, 2 лаврових листки, 1 ст.л. солі, 1 ч.л. цукру, 1 л води. Варити під покришкою до готовності.

10. Страва подається як одна з 12 страв на Святий Вечір. Подавати поливаючи лляною олією.

Смак минулого:)

Анна

Відгуки про рецепти

Ще немає відгуків на цей рецепт, скористайтеся формою нижче, щоб написати свій відгук
Попередній
Мачка з оселедця до Святої Вечері
Наступний
Грибна мачка до Святої Вечері
Попередній
Мачка з оселедця до Святої Вечері
Наступний
Грибна мачка до Святої Вечері

Додати свої коментарі